Результати опитування, проведеного Гайсинським районним судом Вінницької області у вересні 2016 року

 

 

Результати опитування, проведеного Гайсинським  районним судом

Вінницької області у вересні 2016 року

 

 

   На виконання рішення Ради суддів України №35 від 12 травня 2016 року  в рамках реалізації Проекту «Система оцінки якості роботи суду: стандарти, критерії, показники та методи» у серпні 2016 року Гайсинським  районним судом Вінницької області було проведено анкетування, яке включало: внутрішнє опитування судді (Додаток 2 Рішення РСУ №5 від 5 лютого 2015 року), внутрішнє опитування працівника апарату суду (Додаток 3 Рішення РСУ від 5 лютого 2015 року) та опитування відвідувачів щодо якості функціонування суду (Додаток 6 Рішення РСУ від 5 лютого 2015

року). 

 

Результати анкетування внутрішнього опитування судді

(Додаток 2 Рішення Ради суддів України №5 від 5 лютого 2015 року)

 

В опитуванні взяли участь 5 суддів Гайсинського  районного суду Вінницької області.  

I.

На запитання щодо умов праці у суді переважна більшість опитаних поставили найвищий бал - «5». Зокрема, 100 % опитаних найвищими балами оцінили стан свого робочого місця, зручність та комфортність приміщень суду для відвідувачів суду (учасників проваджень), комп’ютеризацію в суді (достатність комп»ятерів та їхня якість), забезпечення літературою та спеціальною пресою, телефонний зв'язок, доступ до мережі Інтернет; доступ до локальної комп’ютерної мережі суду, стан приміщень суду (чистота, систематичність та якість прибирання), можливості для підвищення кваліфікації, справедливість та обґрунтованість навантаження (справ у провадженні), стиль управління, характерний для голови суду, стосунки у колективі (соціально-психологічний клімат), зручність та комфортність залів судового засідання і достатня їх кількість, достатність кваліфікації працівників апарату суду та графік роботи суду, стиль управління, характерний для керівника апарату суду, забезпеченість канцелярськими товарами, картриджами, безпеку у приміщеннях суду.

80 % опитаних найвищими балами оцінили  якість роботи автоматизованої система діловодства в суді та можливість для проведення дозвілля та спілкування членів колективу у позаробочий час, а 20 % оцінили їх на «4» бали.

II.

На запитання: «Чи не виникало у Вас відчуття, що навіть за існуючих умов фінансування та матеріально-технічного забезпечення суду, умови могли б бути кращими?» 60% опитаних зазначили, що таке відчуття не виникало. 

III.

Оцінка суддями професійних та особистісних якостей Голови суду.

100% опитаних поставили найвищий бал «5» навпроти таких тверджень: голова суду є справжнім лідером колективу; підтримує та впроваджує все нове та передове; піклується про колектив; має високу професійну підготовку; є добрим організатором; користується авторитетом та повагою суддів і працівників апарату суду; забезпечує належне виконання рішень зборів суду; справедливо розподіляє окремі доручення та загалом навантаження; контролює якість роботи працівників та своєчасність виконання завдань; вміє налагодити взаємодію із ЗМІ та громадськістю; проявляє неупередженість при вирішенні кадрових питань – підбір та просування кадрів на підставі рівня кваліфікації та ділових якостей; підтримує  взаєморозуміння з керівником апарату суду; проявляє активність у питаннях підвищення кваліфікації суддів; є коректним та ввічливим у службових відносинах; утримується від отримання подарунків та інших дій, що є несумісними з посадою та створюють конфлікт інтересів чи можуть сприйматись як такі; не втручаються у розгляд справ суддями, поважає їх незалежність, ніколи не пробує тиснути чи іншим чином впливати на них; вміє створювати позитивний соціально-психологічний клімат у колективі, попереджати конфлікти на протистояння.

IV.

Оцінка суддями професійних та особистісних якостей керівника апарату суду.

100% опитаних поставили найвищий бал «5» таким твердженням: керівник апарату суду є справжнім лідером колективу суду; підтримує та впроваджує все нове та передове; піклується про колектив; вміє створювати позитивний соціально-психологічний клімат у колективі, попереджати конфлікти та протистояння; має високу професійну підготовку; є добрим організатором; користується авторитетом та повагою працівників суду; враховує думки та побажання працівників суду при прийнятті рішень; справедливо розподіляє окремі доручення та загалом навантаження; контролює якість роботи працівників та своєчасність виконання завдань; ніколи не пробує тиснути чи впливати іншим чином на працівників аппарату суду в спосіб, що є неетичним, незаконним або невідповідним посаді чи обставинам; вміє налагодити взаємодію зі ЗМІ та громадськістю; приймає неупереджені кадрові рішення – підбір та просування кадрів на підставі рівня кваліфікації та ділових якостей; має взаєморозуміння з головою суду; проявляє активність у питаннях підвищення кваліфікації працівників; є коректним та ввічливим у службових відносинах; утримується від отримання подарунків та інших дій, що є несумісними з посадою та створюють конфлікт інтересів чи можуть сприйматись як такі.

V.

Оцінка опитаними зборів суду.

100% опитаних поставили найвищий бал «5» навпроти тверджень про те, що збори суддів Гайсинського  районного суду Вінницької області є авторитетним та незалежним органом суддівського самоврядування; мають реальний вплив на рішення, що приймаються керівництвом суду; у своїх рішеннях відображають реальні потреби суду; обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності суду чи роботи конкретних суддів або працівників апарату; визначають спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій справ відповідної юрисдикції за пропозицією голови суду; заслуховують звіти суддів, які обіймають адміністративні посади у суді, та керівника апарату суду; обговорюють питання щодо практики застосування законодавства, розробляють відповідні пропозиції щодо вдосконалення такої практики застосування законодавства; обговорюють питання, що виникають через неналежне фінансування суду і пропонують шляхи розв’язання окремих проблем; обговорюють проблеми і приймають рішення з питань функціонування автоматизованої системи документообігу суду; скликаються не рідше 1 разу на 3 місяці (щомісяця). 

VI.

100% опитаних поставили найвищі бали навпроти твердження про те, що позиції голови суду та керівника апарату суду при плануванні роботи чи оцінюванні поточної діяльності  суду практично завжди збігаються. 

VII.

На запитання: «Який приблизно відсоток робочого часу було потрачено на виконання робіт, що не мають прямого відношення до підготовки та розгляду справ?», 80% опитаних відповіли, що такого не було, 20% відповіли, що на це було витрачено менше 11-30 % робочого часу.

VIII.

На запитання: «Чи доводилось Вам протягом останніх 12 місяців працювати після закінчення робочого дня або брати роботу додому?» 20% опитаних відповіли, що це відбувається інколи, 20 % - досить часто, 20% - постійно, а 40 % - ніколи.

При цьому 60% опитаних серед причин такого явища вказують на занадто велике навантаження на суд. 

IX.

Оцінючи своє навантаження, 40 % суддів вважають його надмірним, 40 % - надмірним до певної міри. 

X.

100% опитаних вважають семінари, тренінги та інші форми навчання є дуже для них корисними. 

XI.

100% опитаних відповіли «не характерно» на запитання про наявність фаворитів у керівництва, неоднакове ставлення керівництва до працівників; поширення чуток, висловлювань позиції щодо судових рішень, їх коментування; нерівномірність розподілу керівництвом суду серенд суддів окремих доручень чи видів робіт (що не пов»язані безпосередньо з розглядом справ); нерівномірність розподілу навантаження (справ) серед суддів через недоліки автоматизованої системи; нерівномірність розподілу навантаження (справ) серед суддів через недоліки автоматизованої системи.

60 % суддів вважають, що на сьогодні в суді працює недостатня кількість працівників апарату суду, а 80 % - що автоматизована система діловодства ускладнює роботу суду, а не спрощує її. 

XII.

Характерними ознаками для відносин у суді понад 100% суддів вважають доброзичливість, коректність, ввічливість, відчуття належності до одного колективу та взаємоповагу. 

XIII.

100% опитаних зазначили, що за останні 12 місяців зросло особисте навантаження. 60% опитаних вважають, що протягом останнього року покращилась організація роботи та управління судом, відносини в колективі, стан приміщення суду. Разом з тим, 40 % зазначили, що умови праці за останній 12 місяців не змінились. 

XIV.

На запитання: «Які зміни відбулись у суді за час перебування на посаді нинішнього голови суду?» 100% опитаних зазначили, що організація роботи та управління судом, умови праці (якість робочого місця), стан приміщень суду, відносини в колективі покращились. 

 

 

 

 

Результати внутрішнього опитування працівника парату суду

(Додаток 2 Рішення Ради суддів України №5 від 5 лютого 2015 року)

 

В опитуванні приймали участь 14 працівників апарату суду.  

I.

На запитання: «Якою мірою Ви задоволені умовами праці у Вашому суді?», переважна більшість опитаних навпроти тверджень про умови робочого місця, зручність та комфортність приміщень суду для відвідувачів суду, комп’ютеризацію, забезпечення літературою та спеціальною пресою, телефонний зв»язок, доступ до Інтернету, доступ та можливості використання локальної комп»ютерної мережі суду, стан приміщень суду, можливості для підвищення кваліфікації, стиль управління, характерний для голови суду, відносини у колективі, зручність та комфортність залів судового засідання, дотримання принципів справедливості та обгрунтованості при визначенні посадових обов»язків, розподілі навантажень чи доручень, стиль управління, характерний для керівника апарату суду, графіки роботи суду, можливості для проведення дозвілля та спілкування членів колективу у позаробочий час, забезпечення канцелярськими товарами, катриджами, якість роботи автоматизованої системи діловодства в суді, безпека у приміщеннях суду тощо поставили найвищі бали – «4» та «5». Нижчі бали, тобто, «3» було отримано від деяких респондентів (3 особи) навпроти твердження про перспективи професійного зростання. 

II.

На запитання про те, чи не виникало у респондентів відчуття, що навіть за існуючих умов фінансування та матеріально-технічного забезпечення суду умови могли б бути кращими, було отримано наступні результати: 72 % - «4» бали, 21 % - «3» бали, 7 % - «1» бал. 

III.

В результаті оцінки тверджень про голову суду за 5-ти бальною шкалою майже всі опитані (93 %) поставили найвищі бали – «5» та «4» навпроти тверджень про те, що голова суду є справжнім лідером колективу суду, підтримує та впроваджує все нове та передове, піклується про колектив, вміє створювати позитивний соціально-психологічний клімат у колективі, попереджати конфлікти та протистояння, є добрим організатором, користується авторитетом та повагою суддів та працівників апарату суду, забезпечує належну реалізацію рішень зборів суддів, справедливо розподіляє окремі доручення та загалом навантаження, контролює якість роботи працівників та своєчасність виконання завдань, вміє налагодити взаємодію із засобами масової інформації та громадськістю, проявляє неупередженість при вирішенні кадрових питань, підтримує взаєморозуміння з керівником апарату суду, проявляє активність у питаннях підвищення кваліфікації працівників, є коректним та ввічливим у службових відносинах, утримується від отримання подарунків чи інших дій, що є несумісними з посадою та створюють конфлікт інтересів чи можуть сприйматись як такі. Для невеликої кількості опитаних важко було відповісти («0» балів) на запитання про забезпечення належної реалізації рішень зборів суддів, розподілення окремих доручень та загалом навантаження, неупередженість при вирішенні кадрових питань (1 особа), налагодження взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю (1 особа). 

IV.

Оцінючи керівника апарату суду в рамках 5-бальної шкали, понад 93 % опитаних поставили оцінку «5» та «4» навпроти тверджень про те, що він є справжнім лідером колективу суду, підтримує та впроваджує все нове та передове, піклується про колектив, вміє створювати позитивний соціально-психологічний клімат у колективі, попереджати конфлікти та протистояння, має високу професійну підготовку, є добрим організатором, користується авторитетом та повагою працівників суду, враховує думки та побажання працівників суду при прийнятті рішень, справедливо розподіляє окремі доручення та загалом навантаження, контролює якість роботи працівників та своєчасність виконання завдань, ніколи не пробує тиснути чи іншим чином впливати на працівників апарату суду в спосіб, що є неетичним, незаконним або невідповідним посаді чи обставинам, вміє налагодити взаємодію із засобами масової інформації та громадськістю, приймає неупереджені кадрові рішення, має взаєморозуміння з головою суду, проявляє активність у питаннях підвищення кваліфікації працівників, є коректним та ввічливим у службових відносинах, утримується від отримання подарунків чи інших дій, що є несумісними з посадою та створюють конфлікт інтересів чи можуть сприйматись як такі. Для невеликої кількості опитаних важко було відповісти («0» балів) на запитання про підтримку та впровадження всього нового та передового, неупередженість у прийнятті кадрових рішень (1 особа).    

V.

72 % опитаних поставили найвищий бал – «5» навпроти тверджень про те, що збори суддів Вашого суду є авторитетним та незалежним органом суддівського самоврядування, мають реальний вплив на рішення, що приймаються керівництвом суду та в своїх рішеннях відображають реальні потреби суду. Ще 14 % респондентів поставили навпроти вищевказаних  тверджень бал «4», 7 % - «2» або «1» бал і 7 % - «0» балів, тобто, «важко відповісти».

VI.

На запитання: «Як співвідносяться позиції голови суду та керівника апарату суду при плануванні роботи чи оцінюванні поточної діяльності суду?» 93 % опитаних поставили «5» та «4» бали, тобто, - «практично збігається» та «у більшості випадків збігається». Для решти респондентів було складно відповісти на це запитання. 

VII.

На запитання: «Яку частину робочого часу Ви витратили на виконання обов’язків, що прямо чи опосередковано не передбачено Вашими посадовими обов’язками?» 50 % опитаних оцінили на 1 бал (тобто, «такого не було»). В другій частині запитання 14 % опитуваних зазначили, що виконували доручення інших працівників апарату суду, 28 % - доручення керівника апарату.

VIII.

На запитання: «Чи доводилось протягом останніх 12 місяців працювати після закінчення робочого дня або брати роботу додому?» 64 % опитуваним інколи доводилося працювати після закінчення робочого дня, 29 % - ніколи не працювали після закінчення робочого дня, лише 1 респондент відповів, що досить часто.  

Причинами такого явища 50 % опитаних назвали занадто велике навантаження на суд, тобто, «не встигаємо усі», 50 % - інші причини.

IX.

Всі опитані на запитання про користь семінарів, тренінгів та інших форм навчання відповіли «дуже корисні» та «швидше корисні, ніж ні». 

X.

93 % опитаних відповіли «не характерно» або «швидше не характерно» на запитання про наявність фаворитів у керівництва; поширення чуток, висловлювання позиції щодо судових рішень, їх коментування; нерівномірність розподілу керівництвом суду окремих доручень чи видів робіт; ускладнення , а не спрощення, роботи апарату суду автоматизованою системою діловодства. 65 % опитаних вважають, що на даний час в суді працює недостатня кількість працівників апарату суду. 

XI.

Характерними ознаками для відносин у суді майже 100% опитаних  вважають доброзичливість, коректність, ввічливість, відчуття належності до

одного колективу, взаємодопомогу та взаємоповагу(повагу до досвіду, знань та професійної кваліфікації). 

XII.

93% опитаних зазначили, що за останні 12 місяців зросло особисте навантаження.

57 % опитаних вважають, що протягом останнього року покращилась організація роботи та управління судом, відносини в колективі, стан приміщення суду. 

93 % опитаних вважають, що протягом перебування на посаді нинішнього голови суду покращилась організація роботи та управління судом, відносини в колективі, стан приміщення суду. 

 

 

 

 

 

 

 

 

Результати внутрішнього опитування відвідувачів щодо якості функціонування суду

(Додаток 2 Рішення Ради суддів України №5 від 5 лютого 2015 року)

 

Блок 1. Загальна характеристика респондента. 

I.

1-7. В опитуванні приймало участь 30 респондентів, 60 % з яких – віком від 26 до 39 років, 10 % - віком від  18 до 25 років, 23 % – віком від 40 до 59 років, 7 % - віком від 60 років і старше. 50 % вказали, що мають середню або неповну середню освіту, 13 % - базову вищу освіту, 30 % - повну вищу освіту, з них 17 % - вищу юридичну освіту. Відповісти на запитання щодо якості функціонування суду погодилися 13 чоловіків (43 %) і 17 жінок (57 %). 70 % опитаних вказали, що проживають в населеному пункті, розташованому за місцем розташування суду. 77 % респондентів вказали, що представляють у суді особисто себе, 13% - іншу особу. 27 % вважають себе нижче середнього статку, 70 % - середнього статку. 

8-10. На запитання: «Як часто Ви були учасником судового процесу?», 63 % опитаних відповіли, що це їх перший судовий процес, 23 % - 2-5 разів. 57 % опитаних зазначили, що наразі їх справа перебуває на стадії розгляду, 17 % - розгляд справи не розпочато, 17 % - розгляд справи завершено. 70 % опитаних є учасниками цивільного процесу, 13 % - кримінального процесу, 10 % - справи про адміністративні правопорушення. 

11. На запитання про ступінь обізнаності з роботою судів та суддів в цілому 60 % вважають себе цілком або загалом обізнаними. 

12. На запитання: «Оцініть, будь ласка, за 5-бальною шкалою якість роботи цього суду» понад 93,3 % опитаних поставили найвищі бали – «5» та «4», решта – не відповіли. 

Блок 2. Основна частина – оцінювання за вимірами якості.

Доступність суду.

13. На запитання: «Чи легко було знайти будівлю суду?» 67 % опитаних поставили «5» балів, тобто, «цілком так», 13 % - «4» бали («швидше так»), решта - не відповіли. На запитання: «Чи зручно Вам було дістатись до будівлі суду громадським транспортом?» 73,3 % опитаних поставили «5» та «4» бали, решта - не відповіли. На запитання: «Чи зручно паркувати автомобіль?» 70 % опитаних поставили «5» та «4» бали, 27 % - не відповіли. 

14. На запитання про те, чи зазнавали опитувані певних перешкод при у доступі до суду, 83,3 % з них відповіли, що таких випадків не траплялось.  

15. На запитання про те, чи можуть люди з обмеженими фізичними можливостями безперешкодно потрапити до приміщення суду 80% опитаних поставили «5» та «4» бали, решта - не відповіли. 

16. 77 % опитаних поставили «4» і «5» балів, відповідаючи на запитання про можливість отримання інформації телефоном, 20% - не відповіли. 

17-18. На запитання: «Чи давав графік роботи канцелярії суду можливість вчасно та безперешкодно вирішувати Ваші справи у суді (подати позов, ознайомитися з матеріалами, отримати рішення, ухвалу тощо)?» 83,3 % опитаних поставили найвищі бали «5» та «4», відповідно «цілком так» і «швидше так», решта - не відповіли. На запитання «Чи могли б Ви собі дозволити витрати на послуги адвоката у разі необхідності?» 40 % опитаних поставили найвищі бали «5» та «4», відповідно «цілком так» і «швидше так», 47 % поставили бали «3», «2» та «1».

 

Зручність та комфортність перебування у суді.

19. На запитання про достатність зручних місць для очікування, оформлення документів, підготовки до засідання 83,3 % опитаних поставили «5» і «4» бали, решта - не відповіли.  

20-22. 83,3 % опитаних оцінили найвищими балами – «5» та «4» вільний доступ до побутових приміщень (туалетів), чистоту приміщень та достатню освітлюваність. 

 

Повнота та ясність інформації.

23. 83,3 % респондентів поставили «4» та «5» балів навпроти запитання: «Чи зручно у суді розташовані інформаційні стенди (дошки об’яв)?»

24-28. Наявну в суді інформацію про: 

- розташування кабінетів, залів судових засідань, інших приміщень 83,3 % опитаних оцінили на «4» та «5», решта - не відповіли; 

- правила допуску в суд та перебування в ньому 83,3 % оцінили на «5»та»4», решта - не відповіли;   

- справи, що призначені до розгляду, 83,3 % оцінили на «5» та «4», решта - не відповіли;  

- зразки документів (заяв, клопотань тощо) 90% оцінили на «5» та «4», решта - не відповіли;  

- порядок сплати судових зборів та мита, реквізити та розміри платежів – 86,6 % оцінили на «5» та «4», 3 % - на «3» бали, решта - не відповіли. 

29-30. На запитання: «Чи користувалися Ви сторінкою суду в мережі інтернет?», 30% відповіли стверджувально. З тих, хто користувався веб-сторінкою суду в мережі інтернет, 40 % змогли там знайти необхідну інформацію, 50 % - не відповіли. 

 

Сприйняття роботи працівників апарату суду.

31. На запитання: «Чи старанно працювали працівники суду та не припускалися помилок, які призводили б до перероблення документів та порушення строків?», 76,6 % опитаних поставили «5» та «4» бали, решта - не відповіли. 

32-34. Близько 80 % оцінили найвищими балами – «5» та «4» доброзичливість, повагу, бажання допомогти; однакове ставлення до всіх, незалежно від соціального статусу; професіоналізм, знання своєї справи працівниками апарату суду, решта - не відповіли. 

 

Дотримання строків судового розгляду.

35. На запитання: «Чи вчасно (відповідно до графіка) розпочалося останнє засідання по Вашій справі?» 76,6 % оцінили на «5» та «4» бали, 6,6 % - на «3» бали, 3,3 % - на «2» бали, решта - не відповіли.    

36. На запитання: «Чи було враховано Ваші побажання при призначенні дня та часу засідання?» 70 % опитаних поставили «5» та «4» бали, 6,6 % - «3» бали, решта – не відповіли. 

37. На запитання: «Чи вчасно Ви отримували повістки та повідомлення про розгляд справи?» 86,6 % опитаних поставили «5» та «4» бали, 3,3 % - «1» бал, решта – не відповіли. 

38. На запитання: «Чи вважаєте Ви обґрунтованими затримки/перенесення слухань у розгляді Вашої справи?»  70 % опитаних поставили «5» та «4» бали, 3,3 % - «3» бали, 3,3 % - «2» бали, 3,3 % - «2» бали, решта - не відповіли. 

 

Сприйняття роботи судді.

39. Навпроти твердження про неупередженість та незалежність судді (суддя не піддався зовнішньому тиску, якщо такий був) «5» та «4»бали  поставили практично 76,6 % опитаних,  ще 3,3 % - «1» бал, решта - не відповіли. 

40. Навпроти твердження про коректність, доброзичливість, ввічливість судді найвищі бали «5» та «4» поставили 80 % респондентів,  «3» бали – 10%,  решта - не відповіли. 

41. Навпроти твердження про належну підготовку до справи та знання справи суддею «5» та «4» бали поставили 80 % респондентів, решта - не відповіли.

42.  Навпроти твердження про надання можливостей сторонам обґрунтовувати свою позицію найвищі бали поставили 80 % опитаних, решта - не відповіли.

43. Навпроти твердження про дотримання суддею процедури розгляду справи найвищі бали поставили 80 % опитаних, решта - не відповіли.

 

Судове рішення.

44-46. Враховуючи, що 83,3 % опитаних (25 осіб) вказали, що їх справа знаходиться на стадії розгляду або не розпочата, а 10 % опитаних (3 особи) не відповіли, то лише для решти 5 респондентів актуальним було запитання: «Чи рішення по Вашій справі було на Вашу користь?», при цьому всі вони відповіли, що рішення було на їх користь. На запитання: «Чи отримали Ви повний текст рішення по Вашій справі?» 100% відповіли стверджувально. 

47. На запитання: «Чи вчасно Ви отримали повний текст рішення по Вашій справі?», 100 % опитаних відповіли «так».

48-49. На запитання: «Чи було рішення викладено легкою, доступною для розуміння мовою? На Вашу думку, чи було рішення по Вашій справі добре обґрунтованим?» 40% опитаних поставили бали «5» та «4», решта – не відповіли.

50-52. На запитання: «Вкажіть загальну кількість судових засідань по Вашій справі» 3,3 % опитаних вказало 5 засідань, 10 % - 3 засідання, 10 % - 2 засідання, 40 % - 1 засідання, решта – не відповіли.

На запитання «Вкажіть загальну кількість судових засідань, що не відбулися через неналежну організацію роботи суду» 3,3 % опитаних вказало 1 засідання, 26,6 % - 0 засідань, решта – не відповіли.

На запитання «Вкажіть загальну кількість візитів до суду, що не були пов»язані з участю в судових засіданнях» 3,3 % опитаних вказало 6 візитів, 10 % - 3 візити, 3,3 % - 2 візити, 16,6 % - 1 візит, 16,6 % 0 візитів, решта – не відповіли.

 

Блок 2. Зміни та рекомендації.

 

53. На запитання: «Коли мова йде про підвищення якості роботи суду, на Вашу думку, які виміри якості слід покращувати в першу чергу? Проставте в порядку важливості сім вимірів якості за ступенем важливості для Вас. 1 – найбільш важливий вимір якості (слід покращувати в першу чергу), 7 – найменш важливий вимір якості»:

   - доступність суду 23,3 % опитуваних поставили «7» балів, 10 % - «6» балів, 3,3 % - «5» балів, 3,3 % - «4» бали, 3,3 % - «3» бали, 3,3 % - «2» бали, 6,6 % - «1» бал, решта – не відповіли;

   - зручність та комфортність перебування у суді 13,3 % опитуваних поставили «7» балів, 3,3 % - «6» балів, 6,6 % - «5» балів, 3,3 % - «4» бали, 3,3 % - «3» бали, 13,3 % - «2» бали, 10 % - «1» бал, решта – не відповіли;

   - повнота та ясність інформації 16,6 % опитуваних поставили «7» балів, 3,3 % - «6» балів, 3,3 % - «4» бали, 3,3 % - «3» бали, 6,6 % - «2» бали, 3,3 % - «1» бал, решта – не відповіли;

   - дотримання строків судового розгляду 16,6 % опитуваних поставили «7» балів, 3,3 % - «6» балів, 3,3 % - «4» бали, 10 % - «2» бали, 16,6 % - «1» бал, решта – не відповіли;

   - якість роботи працівників апарату суду 20 % опитуваних поставили «7» балів, 6,6 % - «6» балів, 3,3 % - «5» балів, 3,3 % - «4» бали, 6,6 % - «3» бали, 3,3 % - «2» бали, 6,6 % - «1» бал, решта – не відповіли;

   - якість роботи судді 26,6 % опитуваних поставили «7» балів, 3,3 % - «6» балів, 3,3 % - «4» бали, 6,6 % - «3» бали, 6,6 % - «2» бали, 3,3 % - «1» бал, решта – не відповіли.

54. На запитання: «Які конкретні зміни, на Ваш погляд, необхідні для покращення роботи цього суду» 6,6% опитуваних (2 особи) вказали, що змін не потрібно, 3,3 % (1 особа) – все добре, решта – не відповіли.

55. На запитання «Як Ви вважаєте, чи наявні матеріально-технічні ресурси забезпечують потреби працівників суду для ефективного виконання своїх обов»язків?» 70 % опитуваних вказали «так», 10 % - «ні», решта не відповіли.

56. На запитання: «Якими є Ваші враження від візиту до суду сьогодні порівняно з Вашими очікуваннями?» 40 % опитуваних відповіли «кращі, ніж очікував», 3,3 % - «гірші, ніж очікував», 36,6 % - «відповідають очікуванням», решта – не відповіли.

57. На запитання: «Якщо Ви були в цьому суді раніше (минулого року або ще раніше), то як, на ваш погляд, змінилась робота суду загалом?» 30 % опитуваних відповіли «покращилось значно», 16,6 % - «залишилося без змін», 3,3 % «важко сказати», решта – не відповіли.

58. На запитання: «Чи відчули Ви певні зміни в організації роботи цього суду після запровадження автоматизованої системи діловодства?» 43,3 % опитуваних відповіли «так, відчув позитивні зміни», 20 % - «ні, не відчув ніяких змін», решта – не відповіли.