Відповідальність щодо виховання дітей покладається на обох батьків.

       Права та обов’язки батьків щодо виховання дітей закріплені в Конституції України, Сімейному кодексі України, Законі України «Про охорону дитинства».

       Правова регламентація прав та обов’язків батьків передбачає покладення на кожного з них однакової відповідальності за виховання, навчання і розвиток дитини.

       Відповідно до ст.1 Закону України «Про охорону дитинства» (далі Закон) дитиною вважається особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.

       Відповідальність щодо виховання дітей покладена на обох батьків, незалежно від того проживають вони разом чи окремо, оскільки обов’язок здійснювати належне виховання та нагляд за малолітнім є рівним для обох з них.

       Законодавство передбачає відповідальність батьків за неналежне виховання дітей:

       Стаття 184 КУпАП передбачає, що ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

       Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

       Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

       Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

       Але батьки несуть адміністративну відповідальність не лише за неналежне виховання дітей, стаття 180 КУпАП встановлює, що доведення неповнолітнього до стану сп’яніння батьками неповнолітнього, особами, які їх замінюють, або іншими особами тягне за собою накладення штрафу від шести до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

       Стаття 166 КК України передбачає, що злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов'язків з догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, карається обмеженням волі терміном від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий термін.

       Під неналежним вихованням варто розуміти свідомі дії та вчинки повнолітніх осіб (у цьому випадку батьків), які сприяли вчиненню їхньою малолітньою дитиною правопорушення, до моменту заподіяння шкоди, навіть якщо діяння неповнолітніх осіб були і неправомірними, у випадку відсутності скарг та претензій відповідальність не настає.

       Окрім відповідальності за неналежне виховання дітей, Кримінальний кодекс України містить статті, які також передбачають відповідальність батьків та осіб, що їх замінюють за різні види злочинів проти дітей: ст. 150-1 «Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом», стаття 155 «Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості», стаття 156 «Розбещення неповнолітніх», стаття 164 Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей», стаття 167 «Зловживання опікунськими правами», стаття 304 «Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність», стаття 323 «Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу».

       Наслідком невиконання батьками своїх обов’язків може стати позбавлення батьківських прав.