Правила внутрішнього трудового розпорядку Гайсинського районного суду Вінницької області

ПРАВИЛА 
внутрішнього трудового розпорядку

Гайсинського районного суду Вінницької області

 

 

І. Загальні положення

1.1. Ці Правила розроблено відповідно до вимог Кодексу законів про працю України, законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про запобігання корупції», Правил поведінки працівника суду, затверджених рішенням Ради суддів України від 6 лютого 2009 року № 33, Положення про помічника судді, затвердженого рішенням Ради суддів України від 18 травня 2018 року № 21, Положень «Про організацію роботи апарату Гайсинського районного суду», «Про організацію роботи Гайсинського районного суду», «Про помічника судді Гайсинського районного суду Вінницької області» та інших чинних нормативно-правових актів.

1.2. Ці Правила визначають загальні положення організації внутрішнього трудового розпорядку працівників Гайсинського районного суду Вінницької області (далі – суд), суддів, працівників, які виконують функції з обслуговування, патронатної служби та робітників; режим роботи, умови перебування працівників у суді, забезпечення раціонального використання їх робочого часу; зміцнення трудової дисципліни, досягнення високої ефективності та якості роботи, запровадження умов стимулювання та відповідальності за порушення трудової дисципліни.

1.3. Трудова дисципліна у суді ґрунтується на засадах сумлінного та професійного виконання працівниками своїх обов'язків, створення належних умов для ефективної роботи, їх матеріально-технічного забезпечення, заохочення за результатами роботи та вжиття в разі потреби заходів дисциплінарного впливу.

1.4. Дія цих Правил поширюється на працівників апарату суду, які не є державними службовцями, та на державних службовців апарату суду в частині, що не суперечить  Правилам внутрішнього службового розпорядку, затвердженим зборами державних службовців суду 14 травня 2025 року та введеним у дію наказом керівника апарату суду від 14 травня 2025 року № 5.

1.5. Ці Правила затверджуються та змінюються зборами трудового колективу суду за поданням керівника апарату суду й виборного органу первинної профспілкової організації (за наявності).

1.6. Ці Правила доводяться до відома працівників суду, яких вони стосуються, під підпис та розміщуються на офіційному сайті суду.

ІІ. Порядок прийняття і звільнення працівників суду

2.1. Працівники реалізують своє право на працю шляхом укладення трудового договору в спосіб та в порядку, встановленому чинним законодавством України.

2.2. Керівник апарату суду призначає призначає на посаду та звільняє з посади працівників апарату суду, застосовує до них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення.

2.3. Судді самостійно здійснюють добір своїх помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату суду за подання судді у порядку, встановленому Законом України «Про судоустрій та статус суддів» та Положенням про помічника судді суду.

Керівник апарату суду може відмовити судді в задоволенні подання про призначення на посаду помічника судді у випадку, коли претендент не відповідає вимогам, установленим  частиною другою статті 157 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

2.4. Призначення суддів місцевого суду здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя. Кандидат на посаду судді має відповідати певним критеріям, відповідно Закону України «Про судоустрій та статус суддів». 

2.5. Оформлення трудового договору здійснюється на підставі письмової заяви про призначення на посаду та за умови надання кандидатом на посаду працівника, що виконує функції з обслуговування,  та робітника таких документів:

1) особової картки П-2, автобіографії;

2) документів про освіту, спеціальність, кваліфікацію;

3) паспорта громадянина України або інший документ, що посвідчує особу;

4) облікової картки платника податків (оригінал, ксерокопія);

5) трудової книжки (за наявності);

6) індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-7 із Пенсійного фонду України та інших документів для розрахунку стажу;

7) довідки з попереднього місця роботи щодо використання відпустки без збереження заробітної плати, виплати матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань;

8) документів про наявність пільг;

10) свідоцтва про шлюб, народження дітей, зміну імені, прізвища тощо;

11) фотокартки в електронному вигляді.

Військовозобов’язані, призовники. резервісти пред’являють військово-обліковий документ.

            Кандидат на посаду працівника патронатної служби подає документи, визначені в пункті 8 Положення про помічника судді, затвердженого рішенням Ради суддів України від 18 травня 2018 року № 21, а також відповідно до пункту 9 цього Положення надає інформацію та/або підтверджуючі документи про те, що:

            - в установленому законом порядку не визнавався недієздатним або таким, дієздатність якого обмежена;

- не має непогашеної або не знятої в установленому законом порядку судимості за вчинення умисного злочину;

- не позбавлявся відповідно до рішення суду права займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, або займати відповідні посади;

- не має непогашеного адміністративного стягнення за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення;

- не має громадянства іншої держави.

2.6. Усі подані кандидатом копії документів звіряються з оригіналами і завіряються працівником служби управління персоналом суду, після чого оригінали повертаються кандидатові.

2.7. Під час укладення трудового договору забороняється вимагати від осіб, які влаштовуються на роботу, документів, подання яких не передбачено чинним законодавством України.

2.8. Трудовий договір укладається шляхом видання керівником апарату наказу про прийняття на роботу, в якому зазначається посада та умови оплати праці відповідно до штатного розпису; дата, з якої працівник приступає до виконання трудових обов’язків, та інші істотні умови трудового договору.

2.9. З метою визначення відповідності працівника роботі, яка йому доручається, при укладенні трудового договору може бути обумовлено угодою сторін випробування. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі про прийняття на роботу. У період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

Безпосередній керівник працівника, що проходить випробування, не пізніше останнього робочого дня такого терміну вносить подання керівнику апарату суду про те, що особу слід вважати такою, що успішно пройшла випробування, або такою, що не відповідає займаній посаді. За результатами випробування керівник апарату суду видає відповідний наказ.

Якщо в наступний робочий день після останнього дня випробування, визначеного в наказі про прийняття на роботу, працівника допущено до роботи, він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах.

Перелік категорій осіб, яким не встановлюється випробування, визначено статтею 26 КЗпП.

2.10. З наказом про прийняття, переведення, звільнення працівник апарату суду ознайомлюється під підпис із зазначенням дати ознайомлення.

2.11. Переведення працівників на іншу посаду здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

2.12. При влаштуванні працівника на роботу або при переведенні його в установленому порядку на іншу роботу роботодавець зобов'язаний:

1) ознайомити працівника з дорученою роботою, умовами й оплатою праці, роз'яснити його права та обов'язки;

2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором, чинним в суді;

3) проінструктувати з техніки безпеки, гігієни праці, протипожежної охорони та інших правил з охорони праці.

2.13. Припинення трудового договору може відбуватися виключно з підстав, передбачених законодавством.

За ініціативою працівника апарату суду трудові відносини припиняються згідно зі статтями 38 та 39 КЗпП України.

Припинення дії трудового договору за ініціативою керівництва може мати місце з підстав, передбачених статтями 40 та 41 КЗпП України.

Суддя звільняється з посади з підстав, передбачених Конституцією україни та Законом України «Про судоустрій та статус суддів».

У разі припинення повноважень судді відповідного суду та звільнення у встановленому порядку помічник судді звільняється із займаної посади з дотриманням гарантій, передбачених законодавством. У випадку тривалої відсутності судді, а також у період з моменту закінчення (припинення) повноважень суді з і здійснення правосуддя до моменту поновлення цих повноважень або звільнення судді, помічник може тимчасово виконувати обов’язки помічника іншого судді.

Днем звільнення працівника вважається останній день його роботи в суді.

У день звільнення працівнику видається копія наказу про звільнення, здійснюється нарахування всіх належних йому сум. Про нараховані при звільненні суми працівнику надається розрахунковий листок та, у разі необхідності, довідка про доходи за період з початку року по дату звільнення. Виплата зазначених коштів проводиться відповідно до вимог казначейського обслуговування розпорядників бюджетних коштів.

ІІІ. Основні обов’язки і права працівників суду

3.1. Працівники зобов’язані:

1) своєчасно, якісно і в повному обсязі виконувати свої трудові обов’язки, дотримуючись вимог чинного законодавства та цих Правил;

2) крім випадків, установлених законодавством, не розголошувати інформацію, яка стала відома їм у зв’язку з виконанням службових обов’язків;

3) невідкладно повідомляти службу управління персоналом суду про зміну своїх персональних даних (прізвище, місце проживання, паспортні та інші дані), виникнення чи припинення дії обставин, які дають право на додаткові пільги та гарантії, передбачені чинним законодавством (додаткові соціальні відпустки тощо), надавати документи, що підтверджують право на отримання таких пільг і гарантій;

4)  дотримуватися режиму роботи, установленого цими Правилами;

5) уважно та ввічливо ставитися до колег по роботі та громадян, дотримуватися високої культури спілкування, не допускати дій і вчинків, що можуть зашкодити інтересам та репутації суду;

6) перебувати на робочому місці протягом робочого дня, за винятком перерв для відпочинку та харчування; про залишення робочого місця повідомляти безпосереднього керівника;

7) повідомляти безпосереднього керівника про свою відсутність на роботі в письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв’язку або іншим доступним способом; у разі неповідомлення працівником безпосереднього керівника складається акт про відсутність працівника на робочому місці;

8) у разі ненадання доказів поважності причин своєї відсутності на роботі працівник повинен подати відповідні письмові пояснення на ім’я безпосереднього керівника;

9) перебуваючи на території суду, мати при собі посвідчення працівника суду та пред’являти його при вході на територію та до приміщень суду працівникам Управління державної охорони, а також на їх вимогу;

10) візувати заяви на ім’я керівника апарату суду, що стосуються проходження служби (про переведення, відпустку тощо), у безпосереднього керівника, а для помічників суддів – у судді, до якого прикріплений помічник судді;

12) знати й дотримуватися вимог інструкцій із питань охорони праці та заходів пожежної безпеки;

13) вживати заходів для усунення причин і умов, які перешкоджають або ускладнюють нормальну роботу установи, негайно інформувати про це керівництво;

14) підтримувати на своєму робочому місці та в інших приміщеннях чистоту й порядок;

15) дбайливо ставитися до майна, ефективно використовувати оргтехніку, раціонально витрачати електроенергію та інші матеріальні ресурси.

3.2. Працівники мають право на:

1) повагу до особистої гідності, справедливе й шанобливе ставлення до себе з боку колег і громадян;

2) участь у розгляді питань, що стосуються організації робочого процесу, та ухваленні відповідних рішень (у межах своїх повноважень);

3) підвищення за посадою з урахуванням освіти, кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання своїх функціональних обов’язків у встановленому чинним законодавством порядку;

4) регулярне підвищення кваліфікації, проходження з цією метою стажування в суді або інших установах;

5) своєчасне отримання заробітної плати в розмірі, обумовленому трудовим договором;

6) здорові та безпечні умови праці;

7) відпочинок;

8) соціальний і правовий захист своїх законних прав та інтересів у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

ІV. Основні обов’язки керівництва суду

4.1. Голова суду, керівник апарату суду зобов’язані:

1) неухильно дотримуватися вимог чинного законодавства України про працю, охорону праці та інших нормативно-правових актів;

2) у день укладення з працівником трудового договору (або переведення на іншу посаду) до початку роботи ознайомлювати його під положеннями суду, посадовою інструкцією, Правилами внутрішнього трудового розпорядку,  Інструкцією з діловодства, іншими документами, визначеними локальними нормативними актами; організовувати проведення інструктажів з охорони праці та протипожежної безпеки; визначати працівникові робоче місце, забезпечувати його необхідними для роботи засобами;

3) до 25 грудня  кожного року затверджувати графік відпусток працівників на наступний рік і доводити його до відома всіх працівників;

4)  організувати облік робочого часу кожного працівника;

5) забезпечувати своєчасну та в повному обсязі виплату працівникам належної їм заробітної плати;

6) забезпечувати чітку організацію та координацію роботи  працівників, вимагати й перевіряти своєчасність і точність виконання роботи;

7) забезпечувати належні умови для ефективної роботи та підвищення кваліфікації працівників;

8 забезпечувати неухильне дотримання працівниками трудової дисципліни;

9) постійно контролювати знання і дотримання працівниками апарату інструкцій з техніки безпеки праці та протипожежної безпеки.

1. V. Робочий час і час відпочинку

5.1. Тривалість робочого часу працівників становить 40 годин на тиждень.

5.2. У суді встановлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними: субота та неділя.

5.3. Режим роботи суду:

початок роботи – о 9:00 протягом усіх днів робочого тижня;

перерва на обід – з 13:00 до 14:00 в усі робочі дні;

кінець робочого дня –о 18:00.

Режим роботи робітників:

початок роботи – о 4:30 протягом усіх днів робочого тижня;

перерва на обід – з 08:30 до 09:15 в усі робочі дні;

кінець робочого дня – о 13:00.

В разі несприятливих погодніх умов та виконанням невідкладної роботи трудовий розпорядок для робітників може коригуватися.

5.4. Час перерви не включається до робочого часу; працівник може використовувати перерву на власний розсуд; може відлучатися на цей час із місця роботи, не попереджуючи про це безпосереднього керівника.

5.5. Напередодні святкових та неробочих днів тривалість робочого дня скорочується на одну годину.

5.6. Для виконання невідкладної та непередбаченої роботи працівники можуть залучатися до надурочних робіт, до роботи у вихідні, святкові та неробочі дні в установленому законодавством порядку. Така робота компенсується відповідно до законодавства про працю.

5.7. За наявності поважних причин, перелік яких передбачено статтею 56 КЗпП, за заявою працівника апарату як при прийнятті на роботу, так і згодом може встановлюватися неповний робочий день або неповний робочий тиждень з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу.

5.8. Вихід працівника за межі адміністративної будівлі суду в робочий час зі службових питань відбувається з відома його безпосереднього керівника.

5.9. Облік робочого часу в суді здійснюється в табелі обліку використання робочого часу.

5.10. Працівникам надаються щорічні основні та додаткові (у разі наявності відповідного права) відпустки зі збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати відповідно до чинного законодавства України.

Черговість надання щорічних відпусток визначається графіком, який затверджується керівником апарату (за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації або іншим представницьким органом трудового колективу) на кожен календарний рік не пізніше 25 грудня на наступний робочий рік, та доводиться до відома всіх працівників (у частині, що їх стосується) під підпис. Поділ щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості (один день включно) допускається на прохання працівника за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

VІ. Заохочення за успіхи в роботі

6.1. За зразкове виконання трудових обов'язків, сумлінне ставлення до роботи та вагомі досягнення в роботі до працівників можуть застосовуватись у тому числі, але не виключно такі види заохочень:

1) оголошення подяки;

• преміювання;
• нагородження грамотою.

6.2. Заохочення працівників оголошуються наказом, доводяться до відома трудового колективу й заносяться до трудових книжок працівників відповідно до правил їх ведення.

VІІ. Відповідальність за порушення трудової дисципліни

7.1. За порушення працівниками апарату суду трудової дисципліни, тобто невиконання або неналежне виконання покладених на них службових обов'язків, цих Правил, до працівників апарату суду можуть бути застосовані такі види дисциплінарних стягнень:

1) догана;

2) звільнення.

7.2. Ініціатором питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника, що виконують функції з обслуговування, та робітників є керівник апарату суду; щодо помічників суддів – судді, на строк повноважень яких помічників призначено на посаду.

7.3. Суб’єктом накладення стягнення на працівників є керівник апарату суду.

7.4. За одне й те саме порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише один вид стягнення.

7.5. До застосування дисциплінарного стягнення керівник апарату суду зобов'язаний вимагати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень. Відмова працівника надати такі пояснення не може бути перешкодою для застосування стягнення.

7.6. Стягнення оголошується наказом і повідомляється працівникові під підпис.

7.7. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

7.8. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не було піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

7.9. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни й до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути знято достроково.

7.10. Упродовж строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

7.11. Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством.

7.12. Дисциплінарна відповідальність суддів регулюються Законом України «Про судоустрій та статус суддів».

________________

ПРАВИЛА 
внутрішнього службового розпорядку

в Гайсинському районному суді Вінницької області

{Із змінами, внесеними зборами державних службовців Гайсинського районного суду Вінницької області

№ 1 від 14.05.2025}

І. Загальні положення

1. Ці правила визначають загальні положення щодо організації внутрішнього службового розпорядку державних службовців Гайсинського районного суду Вінницької області, його апарату (далі – державний орган), режим роботи, умови перебування державного службовця в суді та забезпечення раціонального використання його робочого часу.
2. Службова дисципліна в суді ґрунтується на засадах сумлінного та професійного виконання державним службовцем своїх обов'язків, створення належних умов для ефективної роботи, їх матеріально-технічного забезпечення, заохочення за результатами роботи.

ІІ. Загальні правила етичної поведінки в державному органі

1. Державні службовці повинні дотримуватись вимог етичної поведінки.
2. Державні службовці у своїй роботі повинні дотримуватись принципів професійності, принциповості та доброзичливості, дбати про свою професійну честь і гідність.
3. Державні службовці повинні уникати нецензурної лексики, не допускати підвищеної інтонації під час спілкування. Неприпустимими є прояви зверхності, зневажливого ставлення до колег та громадян.
4. Державні службовці під час виконання своїх посадових обов’язків повинні дотримуватися взаємоповаги, ділового стилю спілкування, виявляти принциповість і витримку.

III. Робочий час і час відпочинку державного службовця

1. Тривалість робочого часу державного службовця становить 40 годин на тиждень.
2. Установлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями – суботою та неділею. Відповідно до чинного режиму роботи в суді встановлено такий трудовий розпорядок:

початок роботи з 9 години – протягом тижня;

перерва для відпочинку та харчування з 13 години до 14 години – протягом тижня;

кінець робочого дня протягом тижня – о 18 годині.

Напередодні святкових днів, що визначені статтею 73 КЗпП України, тривалість роботи працівників скорочується на одну годину.

Перерва не включається в робочий час, і державний службовець може використовувати її на свій розсуд. На цей час він може відлучатися з місця роботи.

3. За ініціативою державного службовця і згодою його безпосереднього керівника та керівника апарату суду (заступника керівника апарату суду) такому державному службовцю може встановлюватися гнучкий режим робочого часу, який є відмінним від визначеного правилами внутрішнього службового розпорядку режиму роботи державного органу.

Гнучкий режим робочого часу встановлюється на визначений строк або безстроково з урахуванням необхідності дотримання норми робочого часу, передбаченого Законом України «Про державну службу», або тривалості встановленого для державного службовця неповного робочого часу (неповного робочого дня або неповного робочого тижня).

Гнучкий режим робочого часу може бути фіксованим .

При фіксованому режимі робочого часу державного службовця визначається початок і кінець робочого часу, час початку і закінчення перерви для відпочинку і харчування. При цьому державному службовцю може визначатись відмінна від встановленої у державному органі тривалість роботи по днях тижня, а також поділ робочого дня на частини.

Гнучкий режим робочого часу державного службовця встановлюється наказом керівника апарату суду, у якому зазначається:

1) прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) державного службовця, якому встановлюється гнучкий режим робочого часу та його посада;

2) встановлена норма тривалості робочого часу;

3) дата, з якої встановлюється гнучкий режим робочого часу;

4) період, на який встановлюється гнучкий режим робочого часу (у разі встановлення на визначений строк);

5) час початку і закінчення роботи, час початку і закінчення перерви для відпочинку і харчування (у разі застосування фіксованого режиму робочого часу).

Такий наказ доводиться до відома державного службовця, якому встановлюється гнучкий режим робочого часу, та його безпосереднього керівника до початку застосування гнучкого режиму робочого часу.

Під час встановлення гнучкого режиму робочого часу потрібно враховувати:

заборону включення до робочого часу нічного часу, визначеного законом, якщо інше не передбачено законом;

необхідність забезпечення належного функціонування державного органу у межах встановленого режиму роботи (надання послуг, прийом громадян, приймання та відправлення кореспонденції тощо);

забезпечення належної взаємодії структурних підрозділів державного органу;

створення умов для сумлінного і професійного виконання державним службовцем своїх посадових обов’язків;

потребу в ефективній організації робочого часу державного службовця, збільшенні продуктивності та якості його роботи, враховуючи особливості роботи у певній місцевості, зокрема такі, як години пікової завантаженості транспортних шляхів, значну віддаленість місця роботи від місця проживання державного службовця, режими роботи закладів дошкільної та загальної середньої освіти;

інші особливості роботи державного органу, зокрема нерівномірний обсяг навантаження на державного службовця впродовж дня (тижня), коли основний обсяг робіт припадає на початок чи кінець робочого дня або виходить за його межі.

4. Працівникам забороняється відволікати державного службовця від виконання його посадових обов’язків.
5. Облік робочого часу у державному органі здійснюється у табелі обліку робочого часу

Організацію обліку робочого часу державних службовців у державному органі покладається на службу управління персоналом цього державного органу.

6. Вихід державного службовця за межі адміністративної будівлі державного органу у робочий час зі службових питань відбувається з відома його безпосереднього керівника, керівника апарату суду (заступника керівника апарату суду), голови суду.
7. За ініціативою державного службовця і згодою його безпосереднього керівника та керівника самостійного структурного підрозділу (за наявності) такий державний службовець може виконувати завдання за посадою за межами адміністративної будівлі державного органу. Для цього державний службовець повинен погодити у письмовій формі, зокрема засобами телекомунікаційного зв’язку, перелік відповідних завдань та строки їх виконання з безпосереднім керівником та керівником апарату суду (заступником керівника апарату суду).

Для державного службовця обсяг завдань за посадою за межами адміністративної будівлі державного органу повинен визначатись з урахуванням тривалості його робочого часу.

За межами адміністративної будівлі державного органу можуть виконуватися завдання, якщо їх якісне, ефективне та результативне виконання не потребує:

використання інформації з обмеженим доступом;

доступу до комп’ютерного, телекомунікаційного та/або програмного забезпечення, яке функціонує лише у межах приміщення державного органу;

обов’язкового перебування в приміщенні державного органу.

Час виконання державним службовцем завдань за посадою за межами адміністративної будівлі державного органу обліковується як робочий час.

{Розділ 3 із змінами, внесеними зборами державних службовців Гайсинського районного суду Вінницької області № 1 від 14.05.2025}

ІV. Порядок повідомлення державним службовцем про свою відсутність

1.Державний службовець зобов`язаний повідомити голову суду (в.о.голови суду), керівника апарату (заступника керівника апарату) про свою відсутність на роботі у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв’язку або іншим доступним способом.

2. У разі недотримання державним службовцем вимог пункту 1 цього розділу складається акт про їх відсутність  на робочому місці.
3. У разі ненадання державним службовцем доказів поважності причини своєї відсутності на роботі він повинен подати письмові пояснення на ім’я керівника апарату (заступника керівника апарату) щодо причин своєї відсутності.
4. Перебування працівника апарату в суді вихідні, святкові, неробочі дні та після закінчення робочого часу
5. Для виконання невідкладних завдань державний службовець може залучатись до роботи понад установлену тривалість робочого дня за наказом голови суду, керівника апарату, в тому числі у вихідні, святкові, неробочі дні, з компенсацією за роботу відповідно до законодавства.

Тривалість роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час для кожного державного службовця не повинна перевищувати чотири години протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік.

2. Керівник апарату за потреби може залучати державних слудбовців до чергування після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні.

Чергування державного службовця після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні здійснюється згідно з графіком, який розробляється консультантом (по роботі з персоналом) і затверджується керівником апарату суду.

3. У графіку чергування зазначаються: завдання, яке потребує виконання, відповідальний державний службовець, його посада, місце, дата та строк чергування.
4. У разі залучення до чергування після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні державного службовця, якого не включено до графіка, наступного робочого дня після чергування відповідна інформація подається консультантом (по роботі з персоналом) керівнику апарату суду для внесення в установленому порядку відповідних змін до такого графіка.
5. У разі залучення державного службовця до роботи понад установлену тривалість робочого дня у суді запроваджується підсумований облік робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала норми тривалості робочого часу.

За роботу в зазначені дні (час) державним службовцям надається грошова компенсація у розмірі та порядку, визначених законодавством про працю, або протягом місяця надаються відповідні дні відпочинку за заявами державних службовців.

6. Забороняється залучати до роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років. Жінки, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дитину-інваліда, можуть залучатися до надурочних робіт лише за їхньою згодою. Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їхньою згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

VІ. Порядок доведення до відома державного службовця нормативно-правових актів, наказів, доручень та розпоряджень зі службових питань

1. Нормативно-правові акти, накази, доручення, розпорядження зі службових питань доводяться до відома державних службовців шляхом ознайомлення у паперовій або електронній формі з підтвердженням такого ознайомлення.

Підтвердженням може слугувати підпис державного службовця (у тому числі як відповідального виконавця) на документі, у журналі реєстрації документів або відповідний електронний цифровий підпис, який підтверджує ознайомлення з певним службовим документом в електронній формі.

2. Нормативно-правові акти, які підлягають офіційному оприлюдненню, доводяться до відома державного службовця шляхом їх оприлюднення в офіційних друкованих виданнях, а також шляхом розміщення на офіційних веб-сайтах органів державної влади та на власному сайті такого державного органу.

VІІ. Дотримання загальних інструкцій з охорони праці та протипожежної безпеки

1.Голова суду забезпечує безпечні умови праці, належний стан засобів протипожежної безпеки, санітарії і гігієни праці.

2. Державний службовець повинен дотримуватись правил техніки безпеки, виробничої санітарії і гігієни праці, протипожежної безпеки.
3. Умови праці на робочому місці, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються державним службовцем, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.
4. За стан пожежної безпеки та дотримання інструкцій з охорони праці в суді відповідає голова суду та  відповідальна особа, на яку покладено такий обов’язок.

VIІI. Порядок прийняття та передачі діловодства (справ) і майна державним службовцем

1. Державний службовець зобов’язаний до звільнення з посади чи переведення на іншу посаду передати справи і довірене у зв’язку з виконанням посадових обов’язків майно уповноваженій суб’єктом призначення у суді особі. Уповноважена особа зобов’язана прийняти справи і майно.
2. Факт передачі справ і майна засвідчується актом, який складається у двох примірниках і підписується уповноваженою особою суду, консультантом (по роботі з персоналом) та державним службовцем, який звільняється.

Один примірник акта видається державному службовцю, який звільняється чи переводиться на іншу посаду, інший примірник долучається до особової справи цього державного службовця.

ІХ. Прикінцеві положення

1. Недотримання вимог правил внутрішнього службового розпорядку є підставою для притягнення державного службовця до відповідальності у порядку, передбаченому чинним законодавством.