Гайсинський районний суд Вінницької області
НАКАЗ
29.12.2012 р. № 16 од
Про внесення змін до «Правил внутрішнього
трудового розпорядку»
НАКАЗУЮ:
1. Внести зміни до «Правил внутрішнього трудового розпорядку», а саме у пункті 24 розділу V слова:
1) «початок роботи з 8 години», замінити словами «початок роботи з 9 години»;
2) «перерва для відпочинку та харчування з 12 години до 13 години» замінити словами «перерва для відпочинку та харчування з 13 години до 14 години»;
3) «кінець робочого дня протягом тижня – о 17 годині» замінити словами «кінець робочого дня протягом тижня – о 18 годині».
2.Контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою.
Голова Гайсинського
районного суду В.М. Ковчежнюк
«ЗАТВЕРДЖЕНО»
наказом голови Гайсинського
районного суду
від 29.12.2012 р. № 16 од
______________ В.М. Ковчежнюк
ПРАВИЛА
ВНУТРІШНЬОГО ТРУДОВОГО РОЗПОРЯДКУ
ГАЙСИНСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Правила внутрішнього трудового розпорядку Гайсинського районного суду (далі – Правила) поширюються на суддів та інших працівників суду (далі працівники).
2. Метою правил є забезпечення трудової дисципліни, раціонального використання робочого часу, підвищення якості й продуктивності праці шляхом створення необхідних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомого і сумлінного виконання працівниками своїх трудових обов'язків.
Трудова дисципліна забезпечується методами переконання та заохочення до сумлінної праці. До порушників дисципліни застосовуються заходи дисциплінарного впливу згідно з Законом.
3. Правила розроблені відповідно до статті 43 Конституції України, Законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про державну службу», Кодексу законів про працю України, Положень «Про організацію роботи апарату Гайсинського районного суду», «Про помічника судді Гайсинського районного суду», «Про організацію роботи Гайсинського районного суду» та інших нормативно-правових актів. Діяльність працівників ґрунтується на таких основних принципах:
·служіння народу України;
·демократизму і законності;
·гуманізму і соціальної справедливості;
·пріоритету прав людини і громадянина;
·професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі;
·персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни;
·дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування;
·дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян.
4. Питання застосування Правил вирішуються головою суду в межах наданих йому актами законодавства повноважень, а у випадках, передбачених
законодавством України, спільно або за погодженням з керівником апарату та (чи) профспілковим комітетом.
II. ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ І ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ
5. Працівники реалізують своє право на працю шляхом укладання трудового договору в установленому законом порядку.
Призначення на посади та звільнення з посад працівників здійснюється у відповідних випадках Президентом України, Верховною радою України,- щодо суддів, керівником апарату суду – щодо інших працівників відповідно до Конституції України, Закону України “Про державну службу”, діючого трудового законодавства.
6.На посади державних службовців особи призначаються на конкурсній основі, крім випадків, коли законами України для державних службовців передбачено інший порядок; особи без статусу державних службовців та за цивільно-правовими угодами конкурсного відбору не проходять.
Особи, які вперше призначаються на посаду державного службовця, приймають Присягу державного службовця відповідно до статті 17 Закону України “Про державну службу”.
7. Під час укладення трудового договору громадяни зобов‘язані подати:
·паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
·трудову книжку, оформлену у встановленому порядку;
·диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку;
·довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, а також копії цих документів.
Військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України, інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, та військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил колишнього СРСР і Збройних Сил держав-учасниць СНД, подають військовий квиток та його копію.
Особи, які претендують на зайняття посад державних службовців, крім перелічених, зобов‘язані подати ще й такі документи:
·особову картку (форма П-2ДС) з відповідними додатками та фотокарткою розміром 4х6 сантиметрів;
·декларацію про доходи, зобов‘язання фінансового характеру та майновий стан щодо себе та членів своєї сім‘ї за попередній рік;
·документи про науковий ступінь, вчене звання, підвищення кваліфікації та їх копії;
·підписане претендентом попередження про встановлені законодавством України обмеження, пов‘язані з прийняттям на державну службу та її проходженням, а також документ про ознайомлення із Загальними правилами поведінки державного службовця;
·направлення на роботу (для магістрів державного управління і випускників вищих навчальних закладів) у разі, якщо таке направлення видавалось;
Під час укладання трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості та документи, подання яких не передбачено чинним законодавством України.
8. Прийом на роботу працівників оформляється у відповідних випадках наказами голови суду чи керівника апарату суду з оголошенням його працівнику під розписку.
9. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.
10. Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
11. Під час укладення трудового договору за угодою сторін може бути здійснене випробування з метою перевірки відповідності моральних і ділових якостей працівника роботі, посаді на яку він претендує. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі про прийняття на роботу.
Під час прийняття на державну службу може встановлюватися випробування строком до шести місяців.
Строк випробування під час прийняття на роботу робітників не може перевищувати одного місяця, а під час прийому на роботу інших категорій працівників строк випробування не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним комітетом профспілки, - шести місяців.
12. Під час прийняття на роботу працівника або в разі переведенні його в установленому порядку на іншу роботу потрібно:
·роз'яснити працівникові його права й обов'язки та істотні умови праці, наявність на робочому місці, де він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства;
·ознайомити працівника з Правилами та посадовою інструкцією під розписку;
·визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;
·проінструктувати працівника щодо техніки безпеки, протипожежної охорони та інших правил з охорони праці.
13. На осіб, які пропрацювали понад п'ять днів, заводяться трудові книжки. Ведення трудових книжок здійснюється згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту і Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N 58.
Трудові книжки працівників зберігаються як документи суворої звітності в консультанта з кадрової роботи Гайсинського районного суду. Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на консультаната з кадрової роботи Гайсинського районного суду.
14. Припинення трудового договору може мати місце лише на підставах, передбачених чинним законодавством.
15. Працівник має право розірвати трудовий договір за своєю ініціативою, попередивши керівника апарату суду письмово за два тижні. Після закінчення цього строку працівник має право припинити роботу.
У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), трудовий договір припиняється у строк, про який просить працівник.
16. Крім загальних підстав розірвання трудового договору, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі:
1) порушення умов реалізації права на державну службу;
2) недотримання пов`язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 цього Закону України «Про державну службу»;
3) досягнення державним службовцем граничного віку перебування на державній службі;
4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії;
5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі;
6) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону України «Про державну службу»;
7)неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів передбачених статтею 13 цього Закону України «Про державну службу».
17. Розірвання трудового договору з суддями та головою суду здійснюється відповідно до Закону «Про судоустрій і статус суддів».
18. Припинення трудового договору у відповідних випадках оформлюється наказом голови суду, керівника апарату суду.
19. В день звільнення консультант з кадрової роботи зобов‘язаний видати працівнику його трудову книжку із занесеним до неї записом про звільнення, а ТУ ДСА у Вінницькій області провести з ним остаточний розрахунок. Записи про звільнення в трудову книжку повинні заноситися в точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з обов‘язковим посиланням на відповідну норму закону. Днем звільнення вважається останній день роботи.
III. ОСНОВНІ ПРАВА Й ОБОВ'ЯЗКИ ПРАЦІВНИКІВ
20. Працівники мають право:
1)користуватись правами і свободами, які гарантуються громадянам Конституцією України та законами України;
2)брати участь у розгляді питань і прийнятті рішень у межах своїх повноважень;
3)на повагу особистої гідності, справедливого і шанобливого ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян;
4)вимагати затвердження керівником апарату суду чітко визначеного обсягу службових повноважень за посадою;
5)на оплату праці залежно від посади, яку вони займають, рангу, який йому присвоюється, досвіду та стажу роботи;
6)на здорові, безпечні та належні для високопродуктивної роботи умови праці;
7)захищати свої законні права та інтереси у вищих державних органах та в судовому порядку.
8) на просування по службі з урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання своїх обов`язків, участь у конкурсах на заміщення посад більш високої категорії.
Працівники мають також інші права відповідно до чинного законодавства України.
21. Працівники зобов'язані:
1)дотримуватись Конституції України та інших актів законодавства України, Положень «Про організацію роботи апарату Гайсинського районного суду», «Про помічника судді Гайсинського районного суду», «Про організацію роботи Гайсинського районного суду», посадових інструкцій;
2)не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина;
3)сумлінно виконувати свої службові обов'язки, проявляти ініціативу і творчість, постійно вдосконалювати організацію своєї роботи;
4)виконувати свої посадові обов'язки чесно, неупереджено, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильності до окремих фізичних і юридичних осіб, політичних партій, рішуче виступати проти антидержавних проявів і сил, які загрожують порядку в суспільстві або безпеці громадян;
5)шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування, не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби;
6)забезпечувати, щоб матеріальні та фінансові ресурси, які йому доручені, використовувались раціонально, ефективно та економно;
7)постійно поліпшувати стан відповідності своїх умінь, знань і навичок функціям та завданням займаної посади, підвищувати свій професійний, інтелектуальний та культурний рівень за освітньо-професійними програмами та шляхом самоосвіти;
8)своєчасно і точно виконувати рішення органів державної влади чи посадових осіб, розпорядження і вказівки голови суду та керівника апарату суду;
9)діяти в межах своїх повноважень; у разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі повідомити про це керівника, який дав доручення, а в разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.
10)виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки;
11)суворо дотримуватись вимоги щодо заборони паління в приміщенні (на робочих місцях, в кабінетах та у місцях загального користування) Гайсинського районного суду.
Працівники несуть також інші обов’язки відповідно до чинного законодавства України.
22. Коло обов'язків, що їх виконує кожен працівник за своєю спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, визначається посадовими інструкціями, затвердженими в установленому порядку, довідником типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців і тарифно-кваліфікаційними довідниками робіт і професій робітників.
23. У відповідних випадках голова суду, керівник апарату, ТУ ДСА у Вінницькій області зобов'язані:
1)під час укладення трудового договору роз’яснити працівникові його права і обов’язки, поінформувати про умови праці та розмір заробітної плати;
2)належним чином організувати працю та забезпечити кожного працівника робочим місцем;
3)затвердити чітко визначений обсяг службових повноважень за посадою кожного працівника;
4)забезпечити здорові та безпечні умови праці;
5)контролювати виконання працівниками вимог законодавства, правил внутрішнього трудового розпорядку, застосовувати до порушників дисципліни заходи дисциплінарного впливу;
6)неухильно дотримуватись вимог чинного законодавства про працю, правил з охорони праці;
7)виплачувати працівникам заробітну плату регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів; у разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні;
8)постійно вдосконалювати організацію роботи суду, забезпечувати підвищення кваліфікації та професійної майстерності працівників;
9)створювати умови для ефективного використання робочого часу, підтримувати та розвивати ініціативу та активність працівників;
10) забороняється приховувати факти та обставини, що становлять загрозу для життя, здоров’я і безпеки працівників.
V. РОБОЧИЙ ЧАС І ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ. ЧАС ВІДПОЧИНКУ
24. Нормальна тривалість робочого часу працівників суду не може перевищувати 40 годин на тиждень. Установлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями – суботою та неділею.
Відповідно до діючого режиму роботи в суді встановлено такий трудовий розпорядок:
- початок роботи з 9 години – протягом тижня;
- перерва для відпочинку та харчування з 13 години до 14 години – протягом тижня;
- кінець робочого дня протягом тижня – о 18 годині;
- напередодні святкових та неробочих днів, що визначені статтею 73 КЗпП України, тривалість роботи працівників скорочується на одну годину.
Перерва для відпочинку та харчування не включається в робочий час.
Працівники використовують час перерви на свій розсуд, на цей час вони можуть відлучатись з місця роботи.
25. Надурочна робота та робота у вихідні та святкові дні, як правило, не допускається. Залучення працівників до надурочної роботи, роботи у вихідні, святкові та неробочі дні проводиться у випадках та за умов, передбачених чинним законодавством, за спільним письмовим наказом голови суду та керівника апарату суду;
Робота у святкові, неробочі та вихідні дні компенсується відповідно до чинного законодавства.
Для виконання невідкладної і непередбаченої роботи державні службовці зобов’язані за розпорядженням керівника з’являтися на службу у вихідні, святкові та неробочі дні, робота за які компенсується відповідно до чинного трудового законодавства.
26. Працівникам надаються відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати відповідно до чинного законодавства України.
Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менше 24 календарних днів.
Працівникам - державним службовцям надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів. Суддям не менше 35 днів з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі середньомісячного заробітку. В разі наявності стажу державної служби понад 10 років, у суддів понад 15 років, державному службовцю і судді надається щорічна додаткова оплачувана відпустка за вислугу років на державній службі тривалістю до 15 календарних днів у порядку, встановленому законодавством:
Стаж державного службовця
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
15
|
Кількість календарних днів
|
5
|
7
|
9
|
11
|
13
|
15
|
Працівникам надаються також інші щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства.
27. Черговість надання відпусток визначається графіком, який затверджується головою суду на кожен календарний рік не пізніше 10 грудня.
Графік складається з урахуванням необхідності забезпечення нормальної діяльності суду та особистих інтересів працівників і можливості їх відпочинку.
Графік доводиться до відома всіх працівників.
28. Надання відпусток працівникам апарату суду оформляється наказом керівника апарату суду, суддям – наказом голови суду.
29. Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.
30. У відповідних випадках за рішенням голови суду, керівника апарату суду державні службовці можуть бути відкликані з відпустки. Частина невикористаної відпустки, яка залишилася, надається державному службовцю в будь-який інший час відповідного року чи приєднується до відпустки у наступному році.
Відкликання зі щорічної відпустки інших категорій працівників допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства з додержанням вимог частини першої статті 79 КЗпП України та в інших випадках, передбачених законодавством.
У разі відкликання працівника зі щорічної відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.
31. Працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі, надаються додаткові оплачувані відпустки у зв’язку з навчанням визначеної чинним законодавством тривалості.
VI. ЗАОХОЧЕННЯ ЗА УСПІХИ В РОБОТІ
32. За зразкове виконання своїх обов'язків, тривалу і бездоганну роботу, новаторство у праці й інші досягнення в роботі можуть застосовуватись такі заохочення:
·оголошення подяки;
·преміювання;
·нагородження почесною грамотою.
Державним службовцям за сумлінну безперервну працю, зразкове виконання трудових обов’язків видається грошова винагорода в розмірі та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За особливі заслуги державні службовці представляються до державних нагород та присвоєння почесних звань.
33. Працівникам, які успішно і сумлінно виконують свої трудові обов\'язки, надаються в першу чергу переваги та соціальні пільги в межах повноважень і за рахунок коштів підприємства, установи, організації. Таким працівникам надається також перевага під час просування по службі.
34. Заохочення у відповідних випадках оголошуються наказами голови суду, керівника апарату суду, доводяться до відома працівника або всього колективу і заносяться до трудової книжки працівника.
VII. СТЯГНЕННЯ ЗА ПОРУШЕННЯ ТРУДОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
35. За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано один з таких заходів стягнення:
·догана;
·звільнення.
Звільнення як дисциплінарне стягнення, може бути застосоване відповідно до пунктів 3, 4, 7, 8 статті 40 та статті 41 Кодексу законів про працю України.
До державних службовців за невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов’язаних із проходженням державної служби, а також за вчинок, який ганьбить його як державного службовця, або дискредитує суд можуть застосовуватись і такі заходи дисциплінарного впливу:
·попередження про неповну службову відповідність;
·затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
36. Дисциплінарні стягнення застосовуються керівником апарату суду відносно працівників апарату суду та оформляються наказом, який оголошується працівникові під розписку.
37. Державні службовці, які здійснюють керівництво іншими державними службовцями або контролюють їх роботу, зобов’язані вживати заходів щодо дотримання ними Правил, Загальних правил поведінки державного службовця, правил поведінки працівника суду та чинного законодавства України в межах своїх повноважень та відповідно до законодавства.
38. Перед застосуванням дисциплінарного стягнення керівник апарату суду повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень. У разі відмови працівника дати письмові пояснення складається відповідний акт.
39. Дисциплінарні стягнення застосовуються безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, без урахування часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
За кожне порушення трудової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.
40. Якщо протягом року з дня накладання дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.
Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, стягнення може бути зняте до закінчення одного року. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.
41. Дисциплінарна відповідальність суддів регулюються Законом України «Про судоустрій і статус суддів.
Додаток до наказу від 01 серпня
2016 року №21од
ЗАТВЕРДЖЕНО
Зборами державних службовців
Гайсинського районного суду
Вінницької області
від « 26 » липня 2016 року № 1
ПРАВИЛА
внутрішнього службового розпорядку
в Гайсинському районному суді Вінницької області
І. Загальні положення
1. Ці правила визначають загальні положення щодо організації внутрішнього службового розпорядку державних службовців Гайсинського районного суду Вінницької області, його апарату (далі – державний орган), режим роботи, умови перебування державного службовця в суді та забезпечення раціонального використання його робочого часу.
2. Службова дисципліна в суді ґрунтується на засадах сумлінного та професійного виконання державним службовцем своїх обов'язків, створення належних умов для ефективної роботи, їх матеріально-технічного забезпечення, заохочення за результатами роботи.
ІІ. Загальні правила етичної поведінки в державному органі
1. Державні службовці повинні дотримуватись вимог етичної поведінки.
2. Державні службовці у своїй роботі повинні дотримуватись принципів професійності, принциповості та доброзичливості, дбати про свою професійну честь і гідність.
3. Державні службовці повинні уникати нецензурної лексики, не допускати підвищеної інтонації під час спілкування. Неприпустимими є прояви зверхності, зневажливого ставлення до колег та громадян.
4. Державні службовці під час виконання своїх посадових обов’язків повинні дотримуватися взаємоповаги, ділового стилю спілкування, виявляти принциповість і витримку.
ІІІ. Робочий час і час відпочинку працівників суду
1. Тривалість робочого часу державного службовця становить 40 годин на тиждень.
2. Установлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями - суботою та неділею.
3. Відповідно до діючого режиму роботи в суді встановлено такий трудовий розпорядок:
- початок роботи з 9 години – протягом тижня;
- перерва для відпочинку та харчування з 13 години до 14 години – протягом тижня;
- кінець робочого дня протягом тижня – о 18 годині;
- напередодні святкових та неробочих днів, що визначені статтею 73 КЗпП України, тривалість роботи працівників скорочується на одну годину. Перерва не включається в робочий час, і державний службовець може використовувати її на свій розсуд. На цей час він може відлучатися з місця роботи.
4. Працівникам забороняється відволікати державного службовця від виконання його посадових обов’язків.
5. Облік робочого часу у державному органі здійснюється у табелі робочого часу.
6. Вихід державного службовця за межі суду у робочий час зі службових питань відбувається з відома голови суду (в.о. голови суду), керівника апарату ( заступника керівника апарату).
ІV. Порядок повідомлення державним службовцем про свою відсутність
1.Державний службовець зобов`язаний повідомити голову суду (в.о.голови суду), керівника апарату (заступника керівника апарату) про свою відсутність на роботі у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв’язку або іншим доступним способом.
2. У разі недотримання державним службовцем вимог пункту 1 цього розділу складається акт про їх відсутність на робочому місці.
3. У разі ненадання державним службовцем доказів поважності причини своєї відсутності на роботі він повинен подати письмові пояснення на ім’я керівника апарату (заступника керівника апарату) щодо причин своєї відсутності.
V. Перебування працівника апарату в суді вихідні, святкові, неробочі дні та після закінчення робочого часу
1. Для виконання невідкладних завдань державний службовець може залучатись до роботи понад установлену тривалість робочого дня за наказом голови суду, керівника апарату, в тому числі у вихідні, святкові, неробочі дні, з компенсацією за роботу відповідно до законодавства.
Тривалість роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час для кожного державного службовця не повинна перевищувати чотири години протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік.
2. Керівник апарату за потреби може залучати державних слудбовців до чергування після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні.
Чергування державного службовця після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні здійснюється згідно з графіком, який розробляється консультантом (по роботі з персоналом) і затверджується керівником апарату суду.
3. У графіку чергування зазначаються: завдання, яке потребує виконання, відповідальний державний службовець, його посада, місце, дата та строк чергування.
4. У разі залучення до чергування після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні державного службовця, якого не включено до графіка, наступного робочого дня після чергування відповідна інформація подається консультантом (по роботі з персоналом) керівнику апарату суду для внесення в установленому порядку відповідних змін до такого графіка.
5. У разі залучення державного службовця до роботи понад установлену тривалість робочого дня у суді запроваджується підсумований облік робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала норми тривалості робочого часу.
За роботу в зазначені дні (час) державним службовцям надається грошова компенсація у розмірі та порядку, визначених законодавством про працю, або протягом місяця надаються відповідні дні відпочинку за заявами державних службовців.
6. Забороняється залучати до роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років. Жінки, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дитину-інваліда, можуть залучатися до надурочних робіт лише за їхньою згодою. Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їхньою згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.
VІ. Порядок доведення до відома державного службовця нормативно-правових актів, наказів, доручень та розпоряджень зі службових питань
1. Нормативно-правові акти, накази, доручення, розпорядження зі службових питань доводяться до відома державних службовців шляхом ознайомлення у паперовій або електронній формі з підтвердженням такого ознайомлення.
Підтвердженням може слугувати підпис державного службовця (у тому числі як відповідального виконавця) на документі, у журналі реєстрації документів або відповідний електронний цифровий підпис, який підтверджує ознайомлення з певним службовим документом в електронній формі.
2. Нормативно-правові акти, які підлягають офіційному оприлюдненню, доводяться до відома державного службовця шляхом їх оприлюднення в офіційних друкованих виданнях, а також шляхом розміщення на офіційних веб-сайтах органів державної влади та на власному сайті такого державного органу.
VІІ. Дотримання загальних інструкцій з охорони праці та протипожежної безпеки
1.Голова суду забезпечує безпечні умови праці, належний стан засобів протипожежної безпеки, санітарії і гігієни праці.
2. Державний службовець повинен дотримуватись правил техніки безпеки, виробничої санітарії і гігієни праці, протипожежної безпеки.
3. Умови праці на робочому місці, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються державним службовцем, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.
4. За стан пожежної безпеки та дотримання інструкцій з охорони праці в суді відповідає голова суду та відповідальна особа, на яку покладено такий обов’язок.
VIІI. Порядок прийняття та передачі діловодства (справ) і майна державним службовцем
1. Державний службовець зобов’язаний до звільнення з посади чи переведення на іншу посаду передати справи і довірене у зв’язку з виконанням посадових обов’язків майно уповноваженій суб’єктом призначення у суді особі. Уповноважена особа зобов’язана прийняти справи і майно.
2. Факт передачі справ і майна засвідчується актом, який складається у двох примірниках і підписується уповноваженою особою суду, консультантом (по роботі з персоналом) та державним службовцем, який звільняється.
Один примірник акта видається державному службовцю, який звільняється чи переводиться на іншу посаду, інший примірник долучається до особової справи цього державного службовця.
ІХ. Прикінцеві положення
1. Недотримання вимог правил внутрішнього службового розпорядку є підставою для притягнення державного службовця до відповідальності у порядку, передбаченому чинним законодавством.